....

Sep. 17th, 2012 12:13 pm
valeri_ta: (Default)
Коли щиро і від душі...
Коли з надривом і без, а сльози рікою, рікою...
Одним словом, далі без слів та коментарів...

Read more... )
valeri_ta: (Default)
Якщо люди дуже довго виносять тобі мозггг, так свідомо - клюють, капають, сверлять... Якщо на шляху трапляються дуже хитрі-хитрі люди, які думають, що ти баобаб і не в курсі, які вони хитрі-хитрі... Якщо люди думають, що ти їм щось ПОВИННА, а ще краще російською ДОЛЖНА... Якщо люди нещирі, злі і всякі такі разні - самозакохані, в себе та свої проблеми заглиблені, інтриганти... Тоді вони, ці люди, насправді тобі нафіг не потрібні... І слава Богу, що і ти їм не потрібна!!! І що ви взаємно непотрібні один одному!!!
Благо, є й інші категорії людисьок: добрих, веселих, креативних, щирих, відкритих... І яке ж благо, що є ті люди і в твоєму оточенні!!! І що ти можеш із цими добрими-світлими-відкритими втекти від тих заздрістних-хитрих-злих...
А взагалі я хотіла цього понеділка написати не про це...
Хотілось написати про те, що я сильно-сильно, дуже-дуже люблю.... Як рятуюсь від буденності і тої купи роботи, що висить на плечах... Здається, я навіть формулу-рецепт вивела:))) Проте це вже вийде якась каша-малаша... Якось напишу про це іншим разом...
А зараз декілька пунктів, які мені допомагають ізольовуватись від поганих думок та дурного настрою цього понеділка:
Read more... )
valeri_ta: (спокуса...)
У мого тата багато-багато квітів...
Найбільше я люблі ці:Read more... )
valeri_ta: (Default)
Originally posted by [livejournal.com profile] alishha at Как сбывать желания самостоятельно?
№ 1. Есть мечта? Иди к ней!



№ 2. Не получается идти к ней? Ползи к ней!



Не получается ползти к ней? )
valeri_ta: (Default)
Почну з наболілого... От скажіть: є серед вас ті, кому книга А. Карра "Легкий спосіб кинути курити" допомогла? От чесно і реально???
Бо я прочитала і пошкодувала про те, що витратила на це чтиво свій і так не резиновий час... Такий брєдддд... Така нудота... І найголовніше - жодної думки, яка б дійсно змотивувала мене раз і назавжди покинути курити...
Автор взагалі непереконливий... Та що там казати... Навіть жодного "25 кадру" нема:))) Ані фактів, ані гнучких психологічних прийомів... І нічого-нічого-нічого-нічого-нічого нового... Всю дорогу автор торочить про легкий спосіб курити і заперечує, що це насправдні боротьба чи то пак витримка сили волі... Але наспрвдні - це ніщо інше, як перевірка сили волі людини (зможе вона не курити, не залежати, не дуріти без сигарети чи ні...). Короче, я шкодую, що читала цей маразм!
Read more... )
valeri_ta: (спокуса...)
  Лучшие друзья девушек - это бриллианты! 

ляляля- ля -ля -ля:)
valeri_ta: (день)
 Натрапила на сторінці подруги у контактах... Не знаю автора, але вірш супер, дуже мені сподобався:


Любовь - когда хотят ребёнка
 
Пусть лучше рвётся там, где тонко,
Пусть будет больно и некстати,
Любовь - когда хотят ребёнка,
Всё остальное - мир симпатий.

Пусть много зависти и лести
…На каждой жизненной страничке,
Любовь - когда хотят быть вместе,
Всё остальное - лишь привычка.

Пусть плохо, пусть всё не на месте,
Идти по жизни дальше нужно,
Любовь - когда два сердца вместе,
Всё остальное - это дружба.
valeri_ta: (котик)
Вчора прочитала чудову книгу К. Грохоля "Ніколи в житті".
Не побоюся цього слова, ЛЕГКА книга, написана іронічно, але не злостиво, без усіляких зайвих премудростей та вимахувань, закручених сюжетних ліній та надскладних зворотів!
Книга для відпочинку... Коли хочеться відключити "мазгі" і прожити життя звичайної жінки-польки...
А вона, головна героїня, така кумедна:))), непостійна, як і усі ми, жінки... Юдитка:)))
Майже у кожному епізоді я впізнавала себе... 
Тому, коли захочеться чогось простого - не вагайтеся. Читайте "Ніколи в житті".

А я беруся до важкої артилерії:) - О. Забужко "Музей покинутих секретів"... Досить відпочивати:)
valeri_ta: (день)
У мене, як і у кожного з вас, є мрія... Якщо бути точною, то багато маленьких та великих мрій!!!
Звісно, найперші серед них - мрії-бажання: я хочу, щоб близькі та рідні люди були здоровими та щасливими, щоб не було війни, щоб люди не черствіли і щоб добро та справедливість завжди перемагали зло...
Я мрію про гроші (якби це меркальтильно не зувчало). Але не про мілійони чи мільярди... Я мрію мати стільки грошей, скільки потрібно для НОРМАЛЬНОГО життя: щоб була можливість купити дім, зробити у ньому ремонт, обмеблювати його, народити дитину та забезпечити для неї НОРМАЛЬНЕ життя... Мрію, щоб грошей вистачало не тільки на буденні та побутові потреби, а й на подорожі. Я мрію побачити океан!
Ще я мрію про велику бібліотеку. Мабуть, про це уже колись писала... І мрію про мільйони книг: старих, нових, забутих. І про деревяне крісло-гойдалку мрію.
Мрію і хочу завжди бути з коханим. Хочу кохати і бути коханою.
Мрію про спокій: коли уже не треба буде нікуди поспішати, заробляти гроші, виконувати якісь завдання чи ставити собі цілі! Мрію про час, який належатиме тільки мені і моїй сім'ї! Мрію про спокійні зими, весни, літні дні та осінні вечори...

...А ще мрію, колись-колись, на старості років писати дитячі книжечки... Не для продажу і не для широкого загалу, а для внуків... Ось так, у своєму домі, у своїй бібліотеці, сидячи у своєму кріслі-гойдалці писати веселі та повчальні історії. Щодня...

...А за вікном, за білосніжними фіранками, пануватиме тепла осінь. Вона буде сходою на казку, яку я писатиму...
...Колись...
valeri_ta: (біла і пухнаста)
А що ви переважно робите у вихідні?
... А я... А ось атк хочу...

 
valeri_ta: (любоFF)
 
Ляпота....:)))
valeri_ta: (Default)
Давно я не сиділа от так - посеред дитячого майданчика - ввечері... Наодинці... І навколо нікого... Лише порожні гойдалки та гірки...
Час для себе - хоча б 30 хвилин... Щоб нікуди не поспішати, щоб подумати і помріяти, згадати і знову забути... І щоб просто розслабитися і тяжко видихнути-вдихнути...
Перше, що спало на думку - мені ж насправді катастрофічно не вистачає часу для себе... А ще подумалося, що давно, ой, як давно, я не сиділа от так - посеред дитячого майданчику - ввечері... Наодинці...
Давно я не сміялася щиро і від душі...
Давно мене не тішили звичайні речі та явища, які раніше-колись, приносли купу позитивних емоцій - сонячний ранок, політ птаха,
шелес дерев, зелень, закохані пари та самотні хлопці, які завжди на когось чекають...
Давно я не була собою - завше маски, ролі, гра... 
Давно мені не дарували квітів...
Давно я не казала найближчим людям, що вони дорогі мені...
Давно я не гуляла у парку, щоб нікуди не поспішати...
Давно я не годувала голубів...
Давно я розслаблялася - душевно... внутрішня напруга - звчине явище...
Давно я не пила смачної кави у коліжанки на кухні...
Давно я не розповідала свої таємниці...
Давно я не поспішала на побачення...
Давно я перестала отримувати задоволення від того, що поряд люди, яких я люблю...
Давно я не чула слів "Я люблю тебе!"...
Усе частіше я скаржуся на життя... Усе частіше знаходжу безліч недоліків там, де їх не варто шукати... Усе частіше негатив стає моєю реальність... Усе частіше я сержуся, кричу і плачу...
Усе частіше мене дратує світ, а особливо люди...
І найгірше, серед усіх тих масок, які я почала приміряти ще тоді, коли розівчилася сміятися від душі, я не можу віднайти свого обличчя...

30 хвилин для себе... Тепер, сьогодні - це дуже багато, аби зрозуміти наскільки усе запущено...

Profile

valeri_ta: (Default)
valeri_ta

June 2014

S M T W T F S
1 234567
8910 11121314
151617181920 21
2223242526 2728
29 30     

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 28th, 2017 04:55 am
Powered by Dreamwidth Studios