.....

Sep. 19th, 2012 07:05 pm
valeri_ta: (Default)
практично ніщо не змінюється: приходить весна, літо, осінь, зима...

буденна круговерть: люди поспішають, одружуються, народжують дітей, працюють, зустрічають схід сонця, рахують зірки, читають газети, п'ють каву, говорять або мовчать про свої почуття, мріють і фантазують, скаржаться на погоду або політику, економлять гроші, скандалять, знайомляться, будують грандіозні плани, фотографують, підкоряють вершини і перетинають кордони...

буденна і не тільки круговерть...нічого не змінюється...?!... хіба...

нічого не змінюється: люди дорослішають, старіють, вмирають...
або ж вмирають трагічно, не у свій час...

рік...
...не прожив, пішов зарано... не все побачив, не усе відкрив-відчув... пішов безглуздо...
міг ще жити...
сьогодні рік...

далі пісня... )
valeri_ta: (просто я)
Оскільки фільми та мультики я дивлюся вкрай рідко, то інколи мене вражають і захоплюють найпростіші серед них.
Головні умови, щоб фільм чи мультик мені сподобалися:
- стрічка повинна бути дуже доброю;
- про любов;
- за участю симпатичних акторів....;
- без дурних та ідіотських жартів!
До чого це я.... От переглянула сучасних СМУРФИКІВ...
Багато знайомих резюмували, що мультик нецікавий...
А мені, ну, дуже-дуже сподобався....
Я навіть тричі плакала, так розчулилась...
Це, звісно, не СМЕРФИ із дитинства, але все ж...
І от додивившись докінця, я зрозуміла, що ще справжня дитина...
Що мрію про якусь ось таку нереально кіношну-мультяшну любов... 
Що наївно хочу, аби заради мене жертвували усім-усім (коли доведеться, а не постійно!), і любили-любили-любили....

****
А насправді настрій у мене такий:


***

Sep. 22nd, 2011 11:41 am
valeri_ta: (просто я)
Віка опублікувала на одному сайті пісню... ОЕ...
Так... Вона більше скаже, за будь-які слова...

Друг

Sep. 22nd, 2011 11:00 am
valeri_ta: (просто я)
Втрата - це завжди біль... Це сльози, безліч думок про минуле і про те, що могло б справдитися... Ніхто й ніколи не може докінця і вповні змиритися із втратою... І можливо саме тому, смерть все ж таки не всесильна.
Смерть забирає дорогих серцю людей, людей у розквіті сил - молодих, яким б ще й жити й жити... Але вона, ганебна, несправедлива й підступна, не взмозі забрати у тих, що залишилися ТУТ, ПАМ'ЯТЬ...
Я бачила тебе 11 чи 12 років тому... Але знання про те, що ти є, що живий і живеш, що працюєш, будуєш стосунки, кохаєш і даруєш кохання, мрієш і здійснюєш свої мрії, радувало серце, гріло, огортало спокоєм...
Провівши разом усеньке дитинство та шкільні роки, ми розійшлися різними шляхами. У тебе - один, у мене - інший... Так судилося!
Але ТИ БУВ!

Read more... )

Євро

Jan. 14th, 2011 11:47 am
valeri_ta: (фея)
Поставте євровікна та євродвері, натягніть євростелю, купіть єврогардини та євромебель...
Зробіть євроремонт... Стіни обклейте єврошпалерами...
Забийте шафу "одягом з Європи"!
Слідкуйте за новинами про "Єврочемпіонат"...
Відпочивайте лише з євротуроператорами...
І їжте лише у єврокафе з європейською кухнею...

І наостанок... Запийте усе це ЄВРО-ЦИТРАМОНОМ!!!

Бля...

...

Jun. 30th, 2010 01:22 pm
valeri_ta: (злюка)
 Я не зможу набратися терпіння і витримки... Я не зможу вдавати, що усе гаразд...
Чотири стіни на увесь місяць - це задовго, це занадто, це забагато...
Я не можу нічого не робити... Я не можу хотіти щось зробити і водночас розуміти, що не можу цього зробити!
Я не можу вдавати, що налаштована оптимістично. Геть навпаки - я сповнена песимізму!
І це неправда, що я - сильна! У мене не залишилося сил... А все ще попереду...
valeri_ta: (злюка)

Коли життя протікає звичним темпом: дім, робота, обов'язки, захоплення, відпочинок, коли вирішуєш незначні проблеми та борешся з буденними труднощами, коли дні змінюють один одного швидко і непомітно, якось мимоволі не помічаєш і не усвідомлюєш усіх дрібниць, тих дрібниць, з яких й складається твоє життя...
Коли плануєш, впевнений у своїх планах та намірах, то не задумуєшся, що те, що насправді плануть люди, Бог іноді креслить (так казала моя покійна бабця).
Коли працюєш і щодня виконуєш одну й ту саму роботу, то не усвідомлюєш не лише дрібниць, а й усієї повноти та цілісності дій...

А коли стається щось, що надламує тебе (в моєму випадку у прямому розумінні цього слова), то водночас приходить і розуміння, і усвідомлення...
Навіть найменша зламана кістка може в одну мить зробити неповноцінною людину, яка донедавна жила звичним життям. Може усі звчині речі, дії та вчинки підкорити своїй волі.
 І якось уже не виходить як раніше займатися домашніми справами, і не можна дозволити собі радості прогулянки, і сон - лише мука... І місяць омріяного літа - викреслюєш з календаря чорним чорнилом...

Кожна деталь не лище людського організму чи скелету важлива. Кожна дрібниця у житті - надважлива. Здається, я починаю це розуміти...

Дякую усім, хто підтримує, хто допомагає, хто не відвертається...

valeri_ta: (день)

А у наш сад біля дому прилітали снігурі... І ми з татом робили годівниці. Снігурі дуже любили сало...
І у зимову пору я бачила снігурів майже щодня зі свого вікна - вранці, вдень і ввечері...
Маленькі пухкенькі клубочки у червоних камезельках... Це пташки з мого дитинства.
Пташки, яких однієї із зим я не помітила за вікном... Дитинство минулося, забулося, зникло...

Все було і є таким як і раніше - сніг, зима, дивні візерунки на склі вікна...
Лишень до годівниці, яку щороку робить мій тато, уже не прилітають снігурі... А горобцям не смакує сало, вони залюбки дзьобають пшоно...

Тоді, коли була перша зима мого дорослішання, я перестала робити з татом годівниці...
Відтоді я жодного разу не бачила снігурів за своїм вікном...

Profile

valeri_ta: (Default)
valeri_ta

June 2014

S M T W T F S
1 234567
8910 11121314
151617181920 21
2223242526 2728
29 30     

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 23rd, 2017 12:14 am
Powered by Dreamwidth Studios