і я себе зараховую до правильних. хоча часом роблю неправильні речі.

У кожного своя правда.

Гадаю, достатньо, жити згідно зі своїми принципами, і намагатися хоч якось вжитися з іншими.

І ще, я з усього зробила висновок, що правильність-правильністю, але в жодному разі ен можня ображати людей, особливо у присутності третіх осіб.
Хай брат розхлябаний і не миє за собою посуд, хай мама несправедливо кричить на тата, хай співробітник залишає своє горнятко завжди немитим... Можна сказати при нагоді, на вушко, виплеснути своє невдоволення в жж, де тієї людини ніхто не знає, головне якимсь чином не принизити її. Бо ця людина нікуди не зникне. вона залишиться твоім братом, мамою співробітником. а образа не зникає - вона лише осідає на дно.