МОЇ ТАРАКАНИ

[valeri_ta]

У кожного в голові свої таракани... Та й не тільки у голові....
Я от приміром дуже люблю вслухатися до чужих розмов - в маршрутці, на вулиці, у магазинах. Одним словом, будь-де...
Іноді так уважно слухаю, що і не помічаю, як відверто і відкрито це роблю...
А ще люблю спостерігати за людьми. Також усюди. 
Напевно така звчика не з найкращих, негарно і невиховано підслуховувати і підглядувати:))))... Але я нічого зі собою вдіяти не можу. 
Слухаю і дивлюся не з якоюсь метою, а просто так...:))) Потім відразу забуваю про почуте і побачене, а іноді почуту розмову використовую у якійсь із новел.
Знаю, що цікавій Варварі можуть і дещо відірвати...Але, у кожного свої таракани...

Comments

[chervoni-korali.livejournal.com]

До теми. Вранці слухала радіо. Було опитування на тему, хто які "таракани" має... Один пан в кожну ложку зупки додавав по родзинці, бо так смачніше, інший дорогою до зупинки шукав очима новий предмет і вітався з ним (ну, мабуть, подумки)...
А я подумала, що нічого "такого" не роблю.
Або я не маю "тараканів", або я до них дуже звикла і не бачу...

[sunshine-ok.livejournal.com]

І я люблю слухати. Але ше більше я люблю ввечері заглядати у вікна, які не закриті шторами. Якесь таке відчуття прикольне... Як ніби стаєш частинкою чийогось життя.

[olena-risu.livejournal.com]

я теж люблю :))
це якась така нагода - на мить "доторкнутись" до життя інших людей і йти собі далі. Просто цікаво побачити, чим живе і дихає світ навколо тебе )