Друзі

[valeri_ta]

У мене небагато друзів... Знаєте, таких, щоб справжніх і "у воду та вогонь..."
І я часто розмірковую про це-над цим)))... Шукаю відповіді на якісь свої банально-прості запитання: а чому не можна товаришувати вічно? або чому дружба минає-закінчується? або ж чому з тією чи іншою подругою не завжди комфорто і не завжди хочеться їй довіритись???...
Аж тут раптом відповідь відшукалась одна-єдина у книзі "Світло згасло в країні див" ДіБіСі П'єра (яка впринципі не дуже й мені сподобалась) ...
Але, мабуть, навіть заради цієї фрази-відповіді на свої запитання було варто її прочитати:

"...серед друзів, яких ми набуваємо впродовж життя, не кожен пасує на всі випадки.
Для кожного свій час, своя пора розквіту і відцвітання..."

Ось як все просто... А я голову ламала дурницями забивала)))...

Comments

[lulochek.livejournal.com]

Для кожного свій час, але є такі, які були у твоєму житті, потім зникли, а потім знов з'явилися і наче і не було тих багатьох років, коли ви не бачилися, не спілкувалися і, навіть часом, забули про існування один одного... :-)

Та у більшості випадків - "для кожного своя пора...".

І ще вчора прочитала і справді так є: "Не звонят, не пишут, не интересуются -значит не нуждаются. Все просто и придумывать тут нечего.(c)"

[valeri-ta.livejournal.com]

ага, все геніальне - просте...))) просто іноді самому до цього важко дійти... а тут БАЦ і хтось про це написав... і все стало зрозуміло... а щодо друзів, які спершу були, потім - зникли, згодом - знову з'явились, то у мене, на жаль, такого не було...

[dazy-z.livejournal.com]

Я взагалi вважаю, що друзів багато не буває, то приятелi, колегi, знайомi.
А друзш - то виключні люди , які в житті трапляються не часто. А так щоб на все життя - ще рідше.

[valeri-ta.livejournal.com]

100%... ще в юності якось так не вважалось, а тепер от починаю розуміюти, що часто-густо дружба, то мильна бульбашка...