Буває ж таке...

От сидить Варвара і набирає текст для одного дядечка-дідуся... І робить це так спокійно-спокійно... 
Хоча й не зобов'язана цього робити... 
А я просто збоку сиджу і мене від злості роздирає... От наглість - прийти до когось і дати щось набирати!!!! Бо йому треба....
І я от думаю, чому так часто мене щось чи хтось дратує??? 
Мене б у цій ситуації - пошматувало на шматки.... А вона от спокійна-спокійна...
І як тобі це вдається, Варваро???