мій світ...

Ой, тільки лінивий не пише про те, що літо минає, що пахне осінню і що на п'яти наступає осіння меланхолія...
І я туди ж - в той степ:)!
Так, літо минає... Моє було якимось зовсім не таким, яким мріялось. Але я не засмучуюсь, бо як би там не було, - на компі безліч сонячних фотографій, усміхнених облич, які посміхаються із цих фотографій і багато квітів-зелені - а, отже, не все так погано було цього літа...
Ну, байдуже, що моря не було, що з роботи практично не виринала:), що пролетіло це літо швидко й блискавично... Байдуже, бо що ж уже шкодувати себе і нарікати. Значить, так треба! Значить, наступне літо буде зовсім іншим! От! А наразі я переглядаю фотографії і тішусь сонцем за вікном... Бо скільки ж їх, тих сонячних днів ще залишилось... - дріб'язок якийсь...
На вихідні збираємось до батьків. Знову дача й шашлички... А ще квіти-зелень:)! Файно! Вже зовсім скоро настане осінь і можливостей вибиратись на природу ставатиме все менше! Тому користаємось нагодою, ловимо останні дні цього, таки дивного, але від того не менш прекрасного літа...
Дрова уже готові:)



( фото... )

Привіт-привіт!!!
От не повірите, все планую щось написати сюди: і розповісти є про що, і емоцій-вражень трішки назбиралось..., але... Але лютий-березень - нелегкі для мене місяці, часу вистачає хіба на газетки:)... Тому й пропадала-пропадаю!
Проте сьогодні я все ж таки повертаюсь (хоча й так увесь час чемно й справно читаю стрічку друзів)...
І повертаюсь з таким вінегретом, що навряд чи хтось щось зрозуміє:)))
Фотографія вгорі кагбе натякає: "Подивіться, які ж у мене чудні кучерики із синьо-фіолетовим відтінком":)...
Поїхали... Всього потроху... Замішуємо вінегрет! Ну і собі на згадку мушу запис зробити, фото зберегти...

( ...далі багато... )