Нічне

Руку у твоє волосся... Ніжно-ніжно, тихесенько, щоб не розбудити...
Ніжачись... Пригортаюся, щоб відчувати... Поближче...
Ногою торкаюся ноги... Хоч трішки...

***
У напівтемній кімнаті, де ліхтар губить свою тінь, слухаю твій сон... Вгадую...  
Посміхаюся від задоволення... Від щастя...

***
Розумію, таких митей багато і щоночі... Але не завжди вдається їх відчути...

***
А чи було так колись? Ні! 
Минуле багате на сонце, воду, сміх і розваги, на велику і пристрану любов...
 Але таке скупе на спокійні ночі у напівтемній кімнаті з тінями вуличних ліхтарів... Скупе на справжнє кохання, яке і необов'язково відчувати щомиті...