Привіт, літо!

[valeri_ta]

Літо для мене - це зелена трава і яскравий манікюр... Це квітчасті сукні, сарафани на бретелях, короткі спідниці і шортики...
Літо - це списаний нотатник: зустрічі-плани-цитати-просто слова... Це відкриті тераси кафе і тихе споглядання за життям, що вирує на вулицях міста... Це щоденні посиденьки із подругами - жваві розмови, жарти, обмін ідеями-мріями...
Літо - це моє постійне ХОЧУ і БУДУ... Хочу посміхатись перехожим - дарую посмішки! Хочу босоніж по враннішній росі - ніщо й ніхто не стримає - босі пальці тонуть у ранковій прохолоді! Хочу співати вголос, коли готую їсти - наспівую мелодію улюблених пісень! Хочу нові прикраси - навіть не перераховую гроші в гаманці - купую! Хочу змінити плани - не замислюючись змінюю!
Літо - це постійність і непередбачуваність водночас...



Літо - це татові руки, які розводять вогонь... І мамина посмішка, яка зустрічає на порозі рідного дому...
Літо - це кіносеанс, що транслює небо: казкові хмаринки, або ж голубе полотно - таке незворушне, таке чаруюче...
Літо - це гроза серед ночі і грім - починається десь здалеку, а потім вдаряє ніби зовсім-зовсім поруч...
Літо - це теплий дощ... І книжка: коли заманеться, тоді й читається... І занавіска, що ледь-ледь хитається від вітерця, який проситься до кімнати...
Літо - це радість від кожної миті... Це захоплення... Це натхнення й піднесення!
Літо - це чужі відкриті вікна й балкони, уквітчані квітами: хтось вмостився на підвіконнику, інший - готує їсти, хтось грає на скрипці і звуки линуть за межі квартири... Літо - це відверта подорож у життя чужих тобі людей: така легальна й довзволена подорож! Це привідкрита завіса до чужого світу, такого далекого й цікавого... Це безмежний простір для фантазії - лише встигай записувати!
Літо - це яскраві світлини... Це тихі вечори удвох... Це твоє відображення у скельцях його сонцезахисних окулярів... Це ваші спільні мандрівки...
Літо - це відчинені вікна в автомобілі... І музика... І дорога... Дорога залита сонцем, далека або ж близька... Дорога лише ваша й для вас... І для ваших мрій...

Літо - це сміх дітей, що долинає крізь відчинене вікно...
Літо - це голос дитини, що живе у тобі-мені... Дитини, яка так безпосередньо й щиро тішиться цій порі, цьому дню, цій миті... Яка не соромиться говорити до мене-до тебе... Яку ще й донині мама кличе на вечерю, а вона так хитрить-хитрить і хоче відтягнути мить повернення додому, хоче втримати цей день, спіймати його, продовжити, не відпустити...

***
Привіт, літо! Привіт, мій друже! Побудь, окутай щастям! Прокричи громом, розлийся дощами! Задурмань ароматами квітів, освіжи вітерцем! Яскравим сонцем освіти шлях і серце-душу, щоб вмістилась у них нестримна радість від того, що ти є! Від того, що ти є, літо! Тут і зараз!