valeri_ta | Ірен Роздобудько

...я знаю - нічого в житті не буває "просто так".
Дощ проливається там, де на нього шалено чекають. А над кожною головою навіть у маленьких містечках - сяє своя зірка. Часом вона не помітна за товстим, запилюженим склом або на темному горищі зі щільно припасованими дошками. І тоді здається, що життя лише ГРА В ПАЦЬОРКИ.
Але це нічого. Скло можна розбити! А дах - проломити власною головою. І вдихнути повітря на повні груди. Нехай навіть це буде єдиний ковток на все майбутнє життя! Важливо зробити його і, видихаючи, промовити: "Я - є!"
І. Роздобудько

***
Не побоюся цих слів:
Єдина авторка, письменниця-сучасниця, єдина жінка, слова якої мені дуже-дуже близькі.
Її тексти - це саме те, що відчуваю, про що думаю, що хотіла б сказати...
Вона не втомлює, вона не переконує і не насаджує себе читачеві. Не "умнічає", не виставляє себе на показ, не волає про свою винятковість. Вона є!
Проста і така... Така, якою хочеш її бачити, якою хочеш її читати, читати, читати...
Ні, вона не виняткова, не особлива, не неземна, але вона - єдина, яка так легко і так розуміюче знаходить ключі до моїх серця і душі... Можливо тому що вона - чесна? З читачем і перш за все зі собою...?!
***
Мабуть, у кожного є найулюбленіший автор... У мене - Ірен Роздобудько!
***
Я люблю читати! Багато, довго, до ночі чи ранку...
Я читаю багато. Мене захоплюють книги, сюжети, чужі долі, історії та сповіді на папері... Але тільки читаючи Ірен Роздобудько, я ніби в унісон повторюю усе сказане, усе написане нею. Її книги - це один подих-видих, коли так легко сказати світові і собі: "Я - є!"