........

Проблеми якщо вже й звалюються, то не поодинці...
Зазвичай одна проблема накладається на іншу, а про третю тобі поспіхом повідомляють по телефону... А потім і четверта - спливає на поверхню... А п'ята взагалі падає як сніг на голову...
І шо дєлать?
Знаю - все минає і проходить, але оце сьогодення з купою невирішених і надскладних проблем дуже гнітить... І не тільки... Ще й заваджає працювати, адекватно сприймати дійсність і тверезо мислити...

***
А ще... Ще хочеться іноді бути слабкою...
Втома приходить від проблем...

Снігурі...

А у наш сад біля дому прилітали снігурі... І ми з татом робили годівниці. Снігурі дуже любили сало...
І у зимову пору я бачила снігурів майже щодня зі свого вікна - вранці, вдень і ввечері...
Маленькі пухкенькі клубочки у червоних камезельках... Це пташки з мого дитинства.
Пташки, яких однієї із зим я не помітила за вікном... Дитинство минулося, забулося, зникло...

Все було і є таким як і раніше - сніг, зима, дивні візерунки на склі вікна...
Лишень до годівниці, яку щороку робить мій тато, уже не прилітають снігурі... А горобцям не смакує сало, вони залюбки дзьобають пшоно...

Тоді, коли була перша зима мого дорослішання, я перестала робити з татом годівниці...
Відтоді я жодного разу не бачила снігурів за своїм вікном...