...

[valeri_ta]

 Я не зможу набратися терпіння і витримки... Я не зможу вдавати, що усе гаразд...
Чотири стіни на увесь місяць - це задовго, це занадто, це забагато...
Я не можу нічого не робити... Я не можу хотіти щось зробити і водночас розуміти, що не можу цього зробити!
Я не можу вдавати, що налаштована оптимістично. Геть навпаки - я сповнена песимізму!
І це неправда, що я - сильна! У мене не залишилося сил... А все ще попереду...

Comments

[chervoni-korali.livejournal.com]

От і правильно! А полегшає обов’язково! Бо я наразі свого комка в горлі позбутися не можу, не залежно від того, що я роблю, де я є, плачу чи ні... Але то таке...
А ти таки не хандри! А то яккк прийдемо в гості ;-)

[valeri-ta.livejournal.com]

мене вже попереджали:))) треба буде щось придумати з гостями... господаря кудись ізолювати!!!

[chervoni-korali.livejournal.com]

Ой, та ладно... хай собі буде :-)

[valeri-ta.livejournal.com]

:))) ну да!

[chervoni-korali.livejournal.com]

Ну, тобі видніше ;-)

[valeri-ta.livejournal.com]

щось придумаємо по любе... може я десь милиці дістану і буде простіше...

[chervoni-korali.livejournal.com]

Основне не поспішати. Зараз нога потребує спокою, а організм - позбутися стресу. А так, конешно ж, куди ти від нас дінешся ;-)

[valeri-ta.livejournal.com]

та я так скучаю - не повіриш... раніше не помічала наскільки звчикла до людей, до роботи і графіку...

[chervoni-korali.livejournal.com]

Вірю, в мене таке було, коли я з першої роботи пішла... Два місяці ізоліції від усіх, кого я там насправді любила... Але я наполовину гамлет, а гамлети - сильні! (Натяк понятєн? ;)

[valeri-ta.livejournal.com]

всьо поняв:)