valeri_ta | Понеділкове... осіннє...

Щось так на душі осінньо-осінньо, тепло-затишно, спокійно-спокійно...
Роботи як завше - вагон і ще вагон... Але нерви в "коробочці", псіхи за гратками, а поспіх не мчить галопом, а так собі "в розвалочку" йде-крокує)))...
Вдома чемненько лежать непрочитані книжечки - п'ять чи шість... Дивлюсь на них щовечора і говорю з ними: "Ще трішки, от буде час, нарешті вас прочитаю..." Вони мовчать і також дивляться на мене... Дивляться так уперто і зосереджено своїми кольоровими обкладинками...
А ще терпляче чекає розпочата і не закінчена вишивка... Руки так і тягнуться... Але наразі на такі "розкоші" у мене нема часу...
Ну, нічого... Нічого... От зроблю-перероблю той вагон і ще один роботи, і буде тоді щастя...
І книжки почитаю, і повишиваю, а ще обов'язково погуляю містом... Просто так, сама-однісінька... Наодинці з думками...
А наразі мені на душі так осінньо-осінньо, тепло-затишно, спокійно-спокійно...
І так приємно у такому настрої працювати... От працюється так мирно-тихо... (тьху-тьху))), так по осінньому врівноважено... А ще тепло... Бо тепло у душі, і гріють батереї...
А сьогодні так взагалі вдалий день: газетки здаємо, чай п'ємо, пєчєньками ласуємо, піцу їмо...
І гостю нині мали таку особливу, таку люблену нами Надійку...hudozhnytsya
Правда шкода, що так на трішки... Але іноді достатньо й пів години, щоб отримати купу позитиву й радості від хорошої і світлої людини...

Ось такий понеділок... На місто падають сутінки... І пора йти-їхати додому...
А завтра буде новий день... Сподіваюсь такий ж спокійний-спокійний, тепло-затишний і позитивний...