Тільки лінивий не написав про перший-другий сніг)))
І я таки лінива, бо дуже хотіла написати про цю неймовірну радість, але "руки не дійшли"...
Грудень для мене - це три вагони работи (в останні роки чомусь завжди так)... Тому доводиться працювати і ввечері, і на вихідні... Проте не скаржусь, бо роботу люблю... І нікуди мені від неї не втекти...
Сьогодні натрапила на картинку... І щось так заасоціювала себе з тим Вінні...
Все пишу-пишу-пишу...

А ще поміж тими вагонами роботи знаходжу час для вишивання... Чимало вишила... (як для початківця)...
Як тільки сфотографую - покажу...
Знаходжу час на поїдання мандаринок (теж вагонами), бо вони мене бадьорять...
І знаходжу час для кави...
А часу на читання нема... Наразі нема...
Проте не засмучуюся. От відвантажу свої робочі вагони і тоді вже й відірвуся на книжечках)))
no subject
Date: 2012-12-05 09:03 am (UTC)Чудово розумію "запару" наприкінці року.
no subject
Date: 2012-12-05 12:47 pm (UTC)привіт, колего! ми все зробимо-все зможемо... а ти де працюєш?
no subject
Date: 2012-12-05 01:03 pm (UTC)В "Країні Мрій" (не тій, що Олега Скрипки :))
Правда, я просто редактор, а за потреби коректор й іноді ще (добре, що лише іноді) - секретар. Але завалили по саме "не хочу".
no subject
Date: 2012-12-05 03:05 pm (UTC)no subject
Date: 2012-12-05 03:08 pm (UTC)