Маки і Марта

[valeri_ta]

Якби з нами була Марта, якби читала цей запис, то обов'язково б прокоментувала його...
Бо окрім червоних коралів, дуже-дуже любила червоні маки...
А я якось й не знала донедавна чи люблю ці квіти... Тепер знаю - люблю!
На сусідській дачі - маки... Червоні-червоні... Їх так багато і вони такі ніжні... Їх неможливо не любити!
Ви тільки погляньте...



Їх багато...



І вони як брати-сестри... Такі майже однакові - схожі...



І разом з тим різні- самостійні, кожен сам по собі:)





А як круто просто лежати і дивитись на небо... І байдуже, що поцарапані ноги і земля ще не зовсім тепла... Зате який ж крутий релакс...



***
Марта довго мені не снилась. А нещодавно прийшла у сон, така гарна й весела. Каже:
- Таня, я все знаю!
- Що саме? - допитуюсь в неї. А вона загадково усміхається і так по доброму повторює:
- Все. Все знаю!!!
А потім ми розмовляємо про щось зовсім таке неважливе: про книги, про магазини і про те, де можна купити класні гаманці. І я ніби й розумію, що Марти не має з нами, але не кажу їй цього, не хочу надарма переривати розмову. А потім вона сама обриває розмову, так хитро махає пальчиком і каже:
- Я все знаю!
І все... Я прокинулась...
Тепер от думаю про цей сон. Він ж явно щось означає...

А одній співробітниці Марта також нещодавно снилась.
Колега у сні питає її:
- Мартусю, чому ж ти так рідко снишся мені?
- Тепер буду частіше, - відповіла їй Марта. - Тепер я можу приходити до будь-кого і будь-коли... Як тільки забажаю! Тепер я можу бувати усюди!

От такі сни... Було б добре, якби Мартуся дійсно могла бувати усюди де тільки забажає...

Comments

[bapbapa-serafym.livejournal.com]

Усе було б по іншому...
Були б книги, і походеньки на каву, і девочькові розмови про щось неважливе - наприклад про шалики і босоніжки.. І були б квіти усякі різні, і маки теж...
Якщо була б Марта.

А так... Якісь ми стали усі серйозні, розівчилися тішитися життям. Робота перетворилася на просто роботу, яку треба зробити. А на несерйозне часу немає.

[valeri-ta.livejournal.com]

100%, Олю... на несерйозне взагалі нема часу, на жаль... і чи ми направду серйозні, чи просто втомлені й дорослі... хто зна...