25

[valeri_ta]

25...
Ось і минуло 25... І нічого не змінилося, хоча колись думалося, що змін буде багато...
Що у 25 буде сімя, чоловік і дитина... А ще - власний будинок (квартира), високооплачувана робота, автомобіль і купа грошей (ну, хоча б стільки, щоб вистачало на найнеобхідніше)...
Що у 25 зміни будуть помітні не лише ззовні... Що десь глибоко-глибоко сховаються страх, невпевненість, плаксивість і купу інших негативно-гативних емоцій.... А замість того, у 25 прийде остаточне розуміння своєї сили, мужності, впертості і т.д.
Думалося, що все буде не так, зовсім не так...
А минуло 25 і все-все залишилося без змін....
Ті ж думки, емоції, переживання, почуття.... 
Усе так як і було ...


Зявилися перші, ледь-ледь помітні зморшки... Хоча.... Може це я надумала їх собі, щоб хоч якось відволіктися і щоб хоч якісь зміни та й  відшукати....

Comments

[same-katya.livejournal.com]

позавчора побачила у себе 2 сиві волосини і теж подумала "от вона, старість" ))

25 - це ж тільки початок, насправді )

[nightmatiola.livejournal.com]

Як би я хотіла аби мені було лише 25! )))

а якщо серйозно, то колись давно, у свої 25 у мене були подібні думки про те, що життя йде, змінюється, подруги одружуються, народжують дітей, роблять кар'єру, а в моєму житті нічого особливого не відбувається...
А потім, одна розумна людина на мої плачі сказала: "25 ніщо, переживеш, потім буде 30, потім 40 і нічого, ти живеш..." І дійсно, мені вже добре за 30, і, здається, лише зараз я живу по-справжньому. )))
Все буде добре! просто треба зрозуміти, що саме не так відбувається в твоєму житті.

[valeri-ta.livejournal.com]

от в цьому і цікавинка - здавалося б, усе так...просто те "ТАК" не співпадає з тими ілюзіями, які вибудувала для себе ще дуже давно...мабуть, просто варто розсіювати ілюзії... напевно і в 30, і в 40, і в 50 будуть у голову лізти схожі думки... і як добре було б, якби 25 - стали початком чогось щасливого та неймовірного....

[nightmatiola.livejournal.com]

О ці ілюзії! такі солодкі та привабливі! і як вони часом заважають нам жити справжнім життям... Ми ж навіть не можемо створити нормальні стосунки з іншими людьми, якщо у нас в голові є якийсь образ того, як це повинно бути. Бо тоді вже не Я спілкуюсь з ТОБОЮ, а Я створюю стосунки з МІФІЧНИМ ОБРАЗОМ ТЕБЕ. А якщо ще й у іншої людини є якісь ілюзії/образи, то нас РЕАЛЬНИХ вже і не видно. Так само буде і з роботою, і з грошима.

Мені свого часу вибратись з цього болота допомогла власна психотерапія та книги Ялома, особливо "Екзестенційна психотерапія". Ялома можна знайти в інеті, а у Львові працює Роман Кечур (психотерапевт, дійсний член Європейської Асоціації Психотерапевтів. Я у нього була на навчальних групах, коли займалась психоаналізом. Це, якщо раптом захочеш покопатись у собі)

[valeri-ta.livejournal.com]

Дуже дякую:)практичні поради - найкращі ліки!!! добре, коли є що порадити... люблю прислухатися до мудрих порад:)

[olena-risu.livejournal.com]

я теж раніше думала, що 25 років - то вже багато, ти вже маєш бути зовсім дорослою і серйозною. А тепер бачу, що це зовсім не так. Намагаюсь не перейматись цим, а жити сьогодні, максимально використовуючи ті можливості, які маю зараз.
Думаю, це добре, що для Вас нічого не змінилось. Напевно не варто шукати змін, пов"язаних з віком чи соціальним статусом чи ще чимсь. Вони самі прийдуть тоді, коли ми (я, ви...) будемо до цього внутрішньо готові. До когось ці зміни приходять у 20 років, до когось - у 35 або пізніше. І це нормально! :)

[valeri-ta.livejournal.com]

Напевно не варто сидіти і чекати змін - склавши руки... Коли вони будуть, тоді й часу не буде думати про те - чи є вони, чи нема їх...:)