25

[valeri_ta]

25...
Ось і минуло 25... І нічого не змінилося, хоча колись думалося, що змін буде багато...
Що у 25 буде сімя, чоловік і дитина... А ще - власний будинок (квартира), високооплачувана робота, автомобіль і купа грошей (ну, хоча б стільки, щоб вистачало на найнеобхідніше)...
Що у 25 зміни будуть помітні не лише ззовні... Що десь глибоко-глибоко сховаються страх, невпевненість, плаксивість і купу інших негативно-гативних емоцій.... А замість того, у 25 прийде остаточне розуміння своєї сили, мужності, впертості і т.д.
Думалося, що все буде не так, зовсім не так...
А минуло 25 і все-все залишилося без змін....
Ті ж думки, емоції, переживання, почуття.... 
Усе так як і було ...


Зявилися перші, ледь-ледь помітні зморшки... Хоча.... Може це я надумала їх собі, щоб хоч якось відволіктися і щоб хоч якісь зміни та й  відшукати....

Comments

[olena-risu.livejournal.com]

я теж раніше думала, що 25 років - то вже багато, ти вже маєш бути зовсім дорослою і серйозною. А тепер бачу, що це зовсім не так. Намагаюсь не перейматись цим, а жити сьогодні, максимально використовуючи ті можливості, які маю зараз.
Думаю, це добре, що для Вас нічого не змінилось. Напевно не варто шукати змін, пов"язаних з віком чи соціальним статусом чи ще чимсь. Вони самі прийдуть тоді, коли ми (я, ви...) будемо до цього внутрішньо готові. До когось ці зміни приходять у 20 років, до когось - у 35 або пізніше. І це нормально! :)

[valeri-ta.livejournal.com]

Напевно не варто сидіти і чекати змін - склавши руки... Коли вони будуть, тоді й часу не буде думати про те - чи є вони, чи нема їх...:)